Ринок публічних закупівель в Республіці Анголі поняття досить нове та законодавчо введено і визначено у національному законодавстві лише в 2016 р. законом Республіки Ангола № 9/16. Наразі ринок знаходиться на етапі активного розвитку як на законодавчому рівні, так і в контексті практичної імплементації останніх нормативних нововведень.
Згідно з експертними оцінками, за період з 2017 р. по перше півріччя 2021 р. лише 39% товарів та послуг для державних установ було придбано із застосуванням процедури публічних закупівель.
В січні 2021 р. набрав чинності новий закон Республіки Ангола № 41/20 від 23 грудня 2020 р. «Про публічні контракти», який врегульовує процедурні аспекти, пов’язані із державними закупівлями. Уповноваженою у проведенні публічних закупівель визначено Національну службу публічних контрактів.
Новелою чинного законодавства є розширення категорій публічних закупівель відповідно до процедурних аспектів, а саме виділення 6 (шести) типів (на відміну від раніше існуючих чотирьох), а саме: відкритий тендер, обмежений тендер з попередньою кваліфікацією, обмежений тендер на запрошення, спрощене укладання контрактів, прискорена електронна процедура та процедура укладення контрактів у надзвичайних випадках.
Іноземні фізичні та юридичні особи мають права участі або представлення пропозиції лише у відкритих тендерах та в обмежених тендерах з попередньою кваліфікацією, при цьому лише у випадках, коли вартість такого контракту дорівнює або перевищує суму 500.000.000,00 кванза (1.176.960,760 дол. США за курсом Нацбанку Анголи станом 20.07.2022 р.) для контрактів на виконання робіт, та дорівнює або перевищує суму 182.000.000,00 кванза (428.413,72 дол. США за курсом Нацбанку Анголи станом 20.07.2022 р.) для контрактів на придбання рухомого майна або послуг. Якщо вартість контракту менша, іноземні фізичні та юридичні особи можуть взяти участь в таких публічних закупівлях лише за наявності ґрунтовного підтвердження, що жодна фізична або юридична особа резидент не може належним чином виконати умови контракту (ст. 54 Закону «Про публічні контракти»). При цьому законодавчо встановлюється ряд вимог та обмежень, покликаних захистити інтереси національних виробників та постачальників послуг, які регламентують відсоткове співвідношення залучення іноземних та національних постачальників робочої сили, обладнання та комплектуючих.
Крім цього, згідно з положеннями ст.ст. 67 та 117 Закону «Про публічні контракти» державний замовник при формуванні заявки має обов’язково зазначити можливість участі іноземних фізичних або юридичних осіб. У такому випадку, якщо участь іноземних фізичних або юридичних осіб передбачено, то інформація про публічні закупівлі публікується не тільки в урядовому видання «Діаріу да Републіка» та газеті з найбільшим охоплення аудиторії в країні, але і повідомляється іншими засобами з метою поширення інформації про відкриті публічні закупівлі на міжнародний ринок.
Разом з цим, варто враховувати, що Законом чітко передбачено пріоритетність укладання контрактів з фізичними та юридичними особами резидентами, а серед іноземних фізичних та юридичних осіб передбачено надання пріоритетності кандидатам з країн регіону Південної Африки, країн Економічного співтовариства Східної та Південної Африки (COMESA), країн Південноафриканського співтовариства розвитку (SADC), кандидатам які мають штаб-квартири у таких вищезгаданих країнах або у випадках коли запропоновані товари вироблені, видобуті або вирощені в таких країнах.