У рамках публікації пропонуємо ознайомитися з документальною стрічкою 1997 року, яка містить архівні кадри діяльності українського військового контингенту під егідою ООН

«Українські миротворці в Анголі»⁠:

      Історична довідка про діяльність 901-ї ОПМР

16 березня 1996 року в рамках розгортання контрольної місії ООН UNAVEM III до Анголи прибула 901-а окрема понтонно-мостова рота Збройних Сил України у складі 200 військовослужбовців та 121 одиниці спеціальної техніки. Підрозділ виконував завдання до 19 грудня 1996 року.

     За звітний період українськими військовими інженерами було забезпечено:

       зведення 30-метрового мосту через річку Субо та встановлення 58-метрового понтонного мосту через річку Луй.

       логістичний та інженерний супровід: забезпечення переміщення колон під час 650-кілометрового маршу;

        проведення інженерної розвідки на замінованих маршрутах у взаємодії з міжнародними групами гуманітарного розмінування;

       Інфраструктурне облаштування: розгортання польового табору для забезпечення життєдіяльності 1100 військовослужбовців місії ООН.

       Географія виконання завдань охоплювала населені пункти Уіже, Негаге, Саурімо, Кессуа, Сойо, Луена, Пірі, а також мостові переходи на річках Луй, Куіджи, Данже, Субо, Луачіно та Кассаі.

        Невід'ємною складовою місії стала робота українського медичного персоналу. 

        На базі створеного медпункту, лабораторії, аптеки та стаціонару кваліфіковану допомогу отримали 1835 громадян Анголи, проведено 803 медичні консультації та налагоджено систему очищення води. У серпні–вересні 1996 року українські фахівці взяли участь у державній кампанії з вакцинації проти поліомієліту в провінції Маланже, забезпечивши щеплення 628 ангольських дітей від поліомієліту.

         Загалом у період з 1996 по 1999 роки у миротворчих операціях ООН на території Анголи взяли участь 343 українські військовослужбовці.

         Сьогодні, в умовах відсічі повномасштабній військовій агресії рф, Україна чітко усвідомлює виклики, пов'язані із руйнуванням інфраструктури, мінною небезпекою та потребою у гуманітарному відновленні. 

         Досвід взаємодії 1990-х років заклав тривалий фундамент солідарності та партнерства між українським та ангольським народами.

         Висловлюємо подяку командиру підрозділу полковнику Олександру Пінчуку та  Володимиру Симоненку, учаснику місії, за сприяння в опрацюванні архівних матеріалів Міністерства оборони України.